КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що заквітчувати. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307); * Образно. Вийде сонце і довше постоїть над землею.. Ліси косичить, .. хором могутнім несеться клич: — Весна! Весна! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 24).
КОСИЧИТИ
Тлумачення слова