КОСТУРЯ́КА, и, жін. і чол. Збільш. до костур. По дорозі він костурякою збивав траву (Панас Мирний, IV, 1955, 97); Стояв на ґанку й Тягнирядно із здоровенним костурякою в руці (Андрій Головко, II, 1957, 126).
КОСТУРЯКА
Тлумачення слова
КОСТУРЯ́КА, и, жін. і чол. Збільш. до костур. По дорозі він костурякою збивав траву (Панас Мирний, IV, 1955, 97); Стояв на ґанку й Тягнирядно із здоровенним костурякою в руці (Андрій Головко, II, 1957, 126).