КОСТОГРИ́З, а, чол., КОСТОГРИ́ЗА, и, жін.
1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин.
2. Те саме, що костолуза. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об’їдають — він ані не бачить, ані не чує (Іван Франко, II, 1950, 86).
3. заст., зневажл. Бідняк. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 87); — Що се ти ще кепкуєш із мене, старий костогризе? — силувався крикнути, але тілько пропищав Іван (Іван Франко, III, 1950, 134).