КОСТЕНІТИ, ію, ієш, недок.
1. тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо). Кістки таза [у жінок] з’єднані між собою до 15-річного віку хрящовими прошарками, які костеніють лише до 23—25 років (Фіг. вихов.., 1954, 12).
2. Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути. Мороз обпалював обличчя, костеніли руки на зброї, наливалися втомою ноги (Іван Багмут, Записки.., 1961, 34).
3. перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах. Історичний досвід розвитку соціалістичних націй показує, що національні форми не костеніють, а видозмінюються, удосконалюються і зближаються між собою (Програма КПРС, 1961, 100).