КОСОГІ́Р, гору, чол. Схил гори, горба тощо. Село стояло на косогорі, то все видно, як на тарілці (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 5); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (Андрій Малишко, Любов, 1946, 44).
КОСОГІР
Тлумачення слова