КОШЕНЯ́ТОЧКО, а, сер. Зменш.-пестл. до кошеня. Хоч ти його [дитя] і зобидиш, пхнеш, поскубеш, воно заплакало, відійшло, побачило кошеняточко, іграшку яку-небудь, вже воно і там, вже возиться коло нього (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 360).
КОШЕНЯТОЧКО
Тлумачення слова