КОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до косий; косуватий. Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики — косенькі, вузенькі, довгі (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 256); — Та так, косенький на одно око, — каже староста (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 489).
КОСЕНЬКИЙ
Тлумачення слова