КОРИТИСЯ, рюся, ришся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого-небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. Улас. не любив нікому кланяться та кориться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); Волелюбний український народ не корився чужинцям (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 19); * Образно. Смілих, дужих любить море, Хвилі коряться хоробрим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 42);
// чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Сором хилитися, Долі коритися: Час твій прийде З долею битися (Леся Українка, I, 1951, 49); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Юрій Яновський, II, 1958, 30).
КОРИТИСЯ
Тлумачення слова