КОРИДО́РЧИК, а, чол. Зменш. до коридор. Батайль провів його через вузький коридорчик у велику затишну кімнату (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 271); Дмитро переступив поріг, зупинився у напівтемному коридорчику (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 56).
КОРИДОРЧИК
Тлумачення слова