КОРУ́ГВА, и, жін., діал. Корогва (у 1—3 знач.). Завзятцям даю Я волю і кличу в коругву свою! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 227); Тільки що винесли маму на кладовище, з коругвами, з попами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 281).
КОРУГВА
Тлумачення слова