КОРО́ВИЦЯ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що корова 1. [Мати:] Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну (Леся Українка, III, 1952, 254); А я гадав, пане брате, що то зоря ясна, А то моя дівчинонька коровицю пасла (Коломийки, 1969, 154).
КОРОВИЦЯ
Тлумачення слова