КОРОВА́ЙНИЦЯ, і, жін. Жінка, що виготовляє коровай. У суботу зібрала Ївга коровайниць: бгають коровай, пісень співають, шишки ліплять (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 301); Заспівала найстарша коровайниця, приступаючи з ножем до великого весільного короваю (Яків Качура, Вибр., 1953, 291).
КОРОВАЙНИЦЯ
Тлумачення слова