КОРОВА́Й, ю, чол., етн. Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають (Номис, 1864, № 7156); Починався весільний обряд.. печенням короваю (Іван Франко, VIII, 1952, 61); На середньому столі стояв.. великий, спечений на всю піч з різними фантазіями коровай (Яків Качура, Вибр., 1953, 287).
КОРОВАЙ
Тлумачення слова