КОРОВ’Я́К, у, чол.
1. бот. Те саме, що дивина 2. Сьогорішні коров’яки зеленіли між жовтими торішніми (Панас Мирний, I, 1954, 255); Мов свічки, горіли жовтим цвітом високі коров’яки, ніжно білів ромен (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 53).
2. Кал корів, волів і т. ін. Побілення дерев розчином вапна з коров’яком також захищає їх від пошкодження зайцями (Колгоспник України, 10, 1960, 33).