КОРО́В’ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до корова 1. В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров’ячі голоси (Леся Українка, V, 1956, 343); М’ясо її [ведмедиці] смачніше від коров’ячого (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 69);
// Вигот. із молока корови. Коров’яче масло;
// Власт. коровам. Коров’яча віспа.
КОРОВ’ЯЧИЙ
Тлумачення слова