КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.
1. Який триває короткий термін. Скінчили [допризовники] короткотермінову військову підготовку (Василь Еллан, II, 1958, 52); Короткотермінові паузи (в 3—5 хвилин) [під час навчання] благотворно впливають на нервову систему дітей і підлітків (Шкільна гігієна, 1954, 161); Короткотермінові курси.
2. Виданий або наданий на короткий термін. Короткотерміновий кредит; Короткотермінова позичка.