КОРО́СТЯВИЙ, а, е. Хворий на коросту. А тут йому з березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 229); Спросоння стогнала коростява коняка (Іван Ле, Історія радості, 1947, 29).
КОРОСТЯВИЙ
Тлумачення слова
КОРО́СТЯВИЙ, а, е. Хворий на коросту. А тут йому з березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 229); Спросоння стогнала коростява коняка (Іван Ле, Історія радості, 1947, 29).