КОРОПЕ́ЦЬ, іщя, чол. Зменш.-пестл. до короп. — Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!.. — Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом! — гукнули ми (Остап Вишня, II, 1956, 245); Нарешті моряк таки знайшов обидві рибини і до кожної радісно вигукнув: — Ось де ви, мої милі коропці! (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 15).
КОРОПЕЦЬ
Тлумачення слова