КОРОЛІВНА

КОРОЛІ́ВНА, и, жін. Дочка короля (у 1 знач.). Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка, I, 1951, 436); Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні: — Доки це я буду приймати твоїх гостей, харчувати й частувати, ..доню моя мила? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 445);  * У порівняннях. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна (Марко Вовчок, I, 1955, 90).