КОРОЛЕ́ВИЧ, а, чол. Син короля (у 1 знач.). Ой поїхав королевич на прогуляння (Павло Чубинський, V, 1874, 768); Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63).
КОРОЛЕВИЧ
Тлумачення слова
КОРОЛЕ́ВИЧ, а, чол. Син короля (у 1 знач.). Ой поїхав королевич на прогуляння (Павло Чубинський, V, 1874, 768); Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63).