КОРО́БОЧКА, и, жін.
1. Зменш. до коробка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Словник Грінченка); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 53).
2. Сухий плід рослини, у якому міститься насіння. Плід льону-довгунця — невелика куляста коробочка з п’ятьма гніздами (Технічні культури, 1956, 11); На полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 111).