КОРЯЧО́К, чка, чол. Зменш. до коряк1. Ватя встала і гукнула на паничів: — Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 119); Оверко.. сам вихилив повний корячок сирцю (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 174).
КОРЯЧОК
Тлумачення слова