КОРІВЧИ́НА, и, жін., розм. Невелика або поганенька корова. Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить (Панас Мирний, II, 1954, 139); В нас була за лісом десятина. Ну, звичайно, шкапа й корівчина (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 11).
КОРІВЧИНА
Тлумачення слова