КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, чол., військ.
1. Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. Четверта гармата зробила постріл по німецьких спостерігачах-корегувальниках (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 273); Артилерист-корегувальник безперервно кричав у телефон (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 412).
2. Літак, з якого корегують стрільбу з гармат.