КОРДУБА́ТИЙ, а, е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240);
// перен. Незграбний (про людину). Коли він увійшов до церкви, там.. наполохано заметушилась кордубата постать отця Хрисантія (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 164).
КОРДУБАТИЙ
Тлумачення слова