КО́РДА, и, жін., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування. Перед запряганням лоша ганяють на корді (Конярство, 1957, 110); Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 268).
КОРДА
Тлумачення слова