КОРЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися. Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась, Мов дух вселився в неї злий (Іван Котляревський, I, 1952, 119); Кожна зморшка на безвусому виді скакала у нього, і видко було, як під старою свиткою корчилось тіло, наче пружина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 35); Хлопець.. через силу йде до своєї оселі, падає, мов сніп, у клуні на сіно і корчиться на ньому від болю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 594).
КОРЧИТИСЯ
Тлумачення слова