КО́РЧИК, а, чол. Зменш. до корч1. Звила собі [синиця] гніздо на самім березі моря на невеличкім корчику (Іван Франко, IV, 1950, 134).
КОРЧИК
Тлумачення слова
КО́РЧИК, а, чол. Зменш. до корч1. Звила собі [синиця] гніздо на самім березі моря на невеличкім корчику (Іван Франко, IV, 1950, 134).