КОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до корчувати. Простяг [старий] вузлуваті чорні руки, схожі на покручене коріння старих корчованих ним пнів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).
КОРЧОВАНИЙ
Тлумачення слова
КОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до корчувати. Простяг [старий] вузлуваті чорні руки, схожі на покручене коріння старих корчованих ним пнів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).