КО́РЧМА́, корчми, жін. У дореволюційній Україні — шинок, заїзд, де продавались спиртні напої. На верстовім шляху в полі Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Гнат почав учащати до корчми. В корчмі за чаркою він забував своє лихо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); Колгоспники показують густий сад, де колись стояла фатальна корчма (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 209).
[Аж, щоб] корчма дудніла див. дудніти.
КОРЧМА
Тлумачення слова