КОРЧІ́ВКА, и, жін. Місце, де викорчувано ліс. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти (Словник Грінченка); Вже й ліс порубали. Корчівку нову Покрила хвиляста родюча рілля (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 97).
КОРЧІВКА
Тлумачення слова