КОРЧЕ́МНИЙ, а, е, заст. Те саме, що корчмарський. Цікавий міг завсіди побачити й самого співака, що.. сидів за корчемним столом з звішеною головою (Іван Франко, II, 1950, 200); Виявилось, що то були об’їждчики, котрі у проїжджаючих трусили корчемну горілку (Марко Кропивницький, VI, 1960, 202).
КОРЧЕМНИЙ
Тлумачення слова