КОРА́ЛИКИ, ів, мн. (одн. кора лик, а, чол.). Зменш.-пестл. до коралі 1. Бо багачка, вража дочка, Не хоче робити, Начіпляє кораликів, Щоб її любити (Павло Чубинський, V, 1874, 113); Невелика була вартість срібних та мідяних прикрас і бурштинових кораликів, бо ж цінніші взяла з собою мати у могилу (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 12).
КОРАЛИКИ
Тлумачення слова