КОПИ́СТКА, и, жін. Дерев’яна лопатка для розмішування чого-небудь. Хапаючись, так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324); Розчин старанно перемішують дерев’яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 94).
КОПИСТКА
Тлумачення слова