КОПИ́ЧИТИСЯ, иться, недок.
1. Лежати купою, копицею. Коло печі копичилась солома і соняшникові шапки (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 58).
2. розм. Те саме, що нагромаджуватися 3; збиратися (у 2 знач.). У хмарі.. росла громовина — копичилась грізная сила (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 208); Чорні хмари тривожно копичилися на небі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 102).