КОПРОВИ́К, а, чол. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.). Листопрокатники і копровики готують тваринникам колгоспу «40 років Жовтня» чудовий подарунок — нові приміщення під корівник і телятник (Хлібороб України, 9, 1963, 40).
КОПРОВИК
Тлумачення слова