КОПІ́РКА, и, жін., розм. Копіювальний папір. — Директив тут та циркулярів різних зібралася ціла гора. Сідайте та під копірку переписуйте, треба по колгоспах порозсилати… (Остап Вишня, II, 1956, 71); Очі його знову наштовхнулися на віддрукований під копірку папірець (Натан Рибак, Час, 1960, 351).
КОПІРКА
Тлумачення слова