КОПЕ́ЦЬ, кіпця, чол. Насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Ґаву на.. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (Іван Франко, III, 1950, 22); — Ех, діду Охріме, не пізнати вже вам тоді і з свічкою своїх двох із половиною десятин, хоч і підкопували все літо кінці. Бо межі зоремо ж (Андрій Головко, Вибр., 1936, 310).
КОПЕЦЬ
Тлумачення слова