КО́ПАНЬ, і, жін., рідко.
1. Те саме, що копанка 1. А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них [отара] напивається щоденно (Словник Грінченка).
2. Те саме, що котлован 1. В копані довкола крана юрмився великий натовп (Яків Баш, Вибр., 1948, 35).