КООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до координувати. Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скупі, погано координовані (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 44);
// у знач. прикм. Координована діяльність.
КООРДИНОВАНИЙ
Тлумачення слова