КООПЕРАТИВНИЙ

КООПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до кооперації, кооперативу. Розвиваючи ленінський кооперативний план, Програма [КПРС] накреслює шляхи переходу села до комунізму (Комуніст України, 1, 1962, 19); Кооперативний рух виник понад сто років тому і є нині одним із масових громадських рухів (Радянська Україна, 1.VII 1961, 4); В. І. Ленін ніколи не протиставляв загальнонародну власність кооперативній (Наука і життя, 4, 1958, 8); Один «чудак»-селянин вивчив напам’ять одну мою п’єску і вичитує її на призьбі, і на весіллі, і в сільській кооперативній крамниці (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 201);
//  Побудований, створений на засадах кооперації. Об’єднати цих дрібних продуцентів пшениці могла виключно кооперативна організація (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 207).