КОНТУ́ЗІЯ, ї, жін. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах снарядів, завалах землею тощо) на всю поверхню тіла або більшу його частину. Молодий шахтар.. після аварії на шахті дістав контузію (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 21); Верхня його губа тремтіла, коло правого ока нервово тіпалася щока — наслідок севастопольської контузії (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 442).
КОНТУЗІЯ
Тлумачення слова