КОНТРАТА́КА, и, жін. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Наш підрозділ уперто відбивав контратаки численного ворога (Олекса Десняк, Опов., 1951, 110); Загули мотори, вдарили наші бронебійники, ворог пішов у контратаку (Олесь Гончар, Новели, 1954, 40).
КОНТРАТАКА
Тлумачення слова