КОНТРА́СТНИЙ, а, е.
1. Який становить контраст; різко протилежний. Цвіркун і Клавочка являють собою контрастну пару — вона величава, .. висока, він же жвавий, маленький (Іван Кочерга, I, 1956, 84).
2. Який характеризується використанням контрастів. Переважна більшість плакатів [періоду громадянської війни] побудована на контрастних сполученнях двох-трьох фарб (Українська радянська графіка, 1957, 28); Контрастний метод дослідження.
3. спец. Який має значну різницю між темними та ясними місцями зображення. Коли зображення має в межах від білого до чорного 7—10 тонів, то воно сприймається як контрастне (Довідник фотолюбителя, 1959, 63).