КОНТРАПУНКТИ́ЧНИЙ, а, е, муз. Який ґрунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.). Контрапунктичні мелодії, переплітаючись одна з другою, складають оригінальний гармонійний рисунок пісні (Історія української музики, 1922, 83).
КОНТРАПУНКТИЧНИЙ
Тлумачення слова