КОНТРАКТА́ЦІЯ, і, жін.
1. Складання угоди, контракту на одержання або використання кого-, чого-небудь.
2. Форма заготівлі сільськогосподарських продуктів на підставі договорів, які укладають щороку заготівельні організації з колгоспами та колгоспниками про вироблення цих продуктів і продаж їх державі. Контрактація не просто організовувала збут сільськогосподарської продукції, а й пов’язувала цю справу з організацією виробництва (Наука і життя, 4, 1960, 32); Контрактація льону:
// Система набору робітників на яку-небудь державну роботу на підставі наперед укладених договорів.