КОНТО́РНИК, а, чол. Той, хто служить у конторі. В конторі хаос, конторники нічого не роблять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 162); В квартирі конторника все ще світилося (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 3).
КОНТОРНИК
Тлумачення слова
КОНТО́РНИК, а, чол. Той, хто служить у конторі. В конторі хаос, конторники нічого не роблять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 162); В квартирі конторника все ще світилося (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 3).