КОНТОКОРЕ́НТ, у, чол., фін. У капіталістичних країнах — єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку. Банк позбавлений змоги відкрити окремий контокорент офіціального агентства (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 197).
КОНТОКОРЕНТ
Тлумачення слова