КОНТА́КТНИЙ, а, е, спец.
1. Стос. до контакту (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Контактне зварювання.. є одним з найпродуктивніших методів з’єднання металів (Радянська Україна, 19.XI 1957, 2);
// Який діє на підставі контакту. Високі якості мають контактні електрозварювальні машини (Наука і життя, 5, 1956, 37);
// Признач. для контакту. На колії стояли темні трамвайні вагони. Поблискувало скло, чорніли вгорі контактні дуги і проводи, по яких вже не проходив струм (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 198); Контактна мережа.
2. Який впливає, діє внаслідок дотику, під час дотику. Контактні отрути можна застосовувати проти всіх комах у різних стадіях їх розвитку шляхом обприскування або обпилювання (Захист рослин.., 1952, 171); Препарати контактної дії.