КОНСТРУ́КТОР, а, чол.
1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1, 2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 51); Вчені й конструктори.. працюють над створенням нових, ще досконаліших електронних машин (Наука і життя, 1, 1957, 7).
2. Набір частин і деталей, з яких діти будують іграшкові споруди або складають різні прилади. Щоб колись [діти] любили будувати, конструктори вигадую для них (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 199); Відчинив другу шафу. Там стояли різноманітні конструктори, з яких можна було зробити різноманітні моделі машин (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 35).